- риб'ячий хвіст
- Замок для з'єднання дерев'яних конструкцій під кутом, вид врубки.
Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.
риб'ячий хвіст
Смотреть что такое "риб'ячий хвіст" в других словарях:
риб'ячий — а, е. 1) Прикм. до риба 1). || Притаманний рибам, характерний для них. || Пов язаний з рибою. || Якого добувають, одержують із риби. •• Ри/б яче бо/рошно білковий корм, що його виготовляють з висушеної й розмеленої риби та відходів її переробки.… … Український тлумачний словник
риб'ячий — прикметник … Орфографічний словник української мови
риб'ячий пузир — Складна декоративна форма в готичній архітектурі, мотив масверкового орнаменту. Застосовувалася для оформлення віконних рам, парапетів тощо … Архітектура і монументальне мистецтво
вікно — Отвір для освітлення приміщення, який за своїм форматом міг бути вертикальним або горизонтальним, а його завершення прямокутним, шестикутним, півциркульним, овальним тощо. Протягом багатьох століть сформувались різні за формою і характером вікна … Архітектура і монументальне мистецтво
клейовий живопис — Різновид фрески, де у якості сполучного пігменту застосовується тваринний (риб ячий, кістковий, казеїновий, міздровий, желатин) або рослинний (крохмаль, камеді) клей. Вживаються покриваючі, непрозорі фарби, що утворюють матову поверхню, яка при… … Архітектура і монументальне мистецтво
невиразний — 1) (який не чітко вирізняється, якого погано видно), нечіткий, неясний; безформний, розпливчастий, пливкий, хисткий (який не має чітких обрисів); розмитий, змазаний (про зображення чого н., колір, розпис тощо); тьмяний, туманний, примарний (який… … Словник синонімів української мови
рибний — прикметник риб ячий рибний прикметник багатий на рибу … Орфографічний словник української мови
нарибок — бка, ч. Пр. Молодий приплід, зародок, риб ячий плід … Словник лемківскої говірки
іхтіо... — ихтио... ichtyo... Ichthyo у складних словах означає риба , риб’ячий … Гірничий енциклопедичний словник
жир — I у, ч. Масляниста, нерозчинна у воді речовина, що входить до складу організму людини, тварини й рослини. •• Ри/б ячий жир добутий з печінки риб жир, що вживається як ліки, а також у техніці. З жи/ру від забезпеченого, пересиченого життя; з… … Український тлумачний словник
